маячний


маячний
-на, -не, Пр.
Стос. до маячиня. Нездійснений, туманний.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "маячний" в других словарях:

  • маячний — I маячн ий а/, е/. Стос. до маячення. || Божевільний, безумний. Маячні ідеї. II ма ячний а/, е/. Те саме, що маяковий. Маячна башта. •• Мая/чна культу/ра (росли/на) культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за… …   Український тлумачний словник

  • маячний — прикметник від: маяк маячний прикметник від: маячення …   Орфографічний словник української мови

  • анастрофе — невідм., с. Маячний стан, при якому хворий усвідомлює себе центром світу, якого безпосередньо стосуються всі події …   Український тлумачний словник

  • манячливий — а, е, розм., рідко. Те саме, що маячний …   Український тлумачний словник

  • маячливий — I а, е. Те саме, що маячний. II а, е. Який маячить (див. маячити I) …   Український тлумачний словник

  • теоманія — ї, ж., псих. Маячний стан, за якого хворий вважає, що він Бог або принаймні отримав божественне натхнення на думки та дії …   Український тлумачний словник

  • безумний — (який чиниться без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), безрозсудний, нерозсудливий, божевільний, маячний, маячливий, безглуздий, шалений, навіжений Див. тж. безглуздий, безтямний 2) …   Словник синонімів української мови

  • маячливий — 1 прикметник маячний маячливий 2 прикметник який видніється …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.