- маячний
- -на, -не, Пр.Стос. до маячиня. Нездійснений, туманний.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
маячний
Смотреть что такое "маячний" в других словарях:
маячний — I маячн ий а/, е/. Стос. до маячення. || Божевільний, безумний. Маячні ідеї. II ма ячний а/, е/. Те саме, що маяковий. Маячна башта. •• Мая/чна культу/ра (росли/на) культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за… … Український тлумачний словник
маячний — прикметник від: маяк маячний прикметник від: маячення … Орфографічний словник української мови
анастрофе — невідм., с. Маячний стан, при якому хворий усвідомлює себе центром світу, якого безпосередньо стосуються всі події … Український тлумачний словник
манячливий — а, е, розм., рідко. Те саме, що маячний … Український тлумачний словник
маячливий — I а, е. Те саме, що маячний. II а, е. Який маячить (див. маячити I) … Український тлумачний словник
теоманія — ї, ж., псих. Маячний стан, за якого хворий вважає, що він Бог або принаймні отримав божественне натхнення на думки та дії … Український тлумачний словник
безумний — (який чиниться без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), безрозсудний, нерозсудливий, божевільний, маячний, маячливий, безглуздий, шалений, навіжений Див. тж. безглуздий, безтямний 2) … Словник синонімів української мови
маячливий — 1 прикметник маячний маячливий 2 прикметник який видніється … Орфографічний словник української мови
